Час повертати із небуття імена справжніх героїв України

0
489
У кожного із нає в житті є свої авторитети, орієнтири, особистості, на яких – у нашому власному  розумінні – можна  рівнятися. Саме таких людей, які залишили яскравий  слід в історії нашої древньої держави, ми й  вважаємо героями. Вони можуть комусь подобатися, а комусь – й ні… Це справа персональна.

Останнім часом ідеологи від культури намагаються дещо оновити пантеон героїв України. Одних – тротилом і молотом (у буквальному розумінні цих слів!)  – скидають  із постаментів, а інших – про яких донедавно забороняли  говорити вголос, а не те, що писати – на цих самих постаментах встановлюють… Дивина, так й годі. В такі часи доводиться жити і працювати…

Хто ж вони, справжні герої, яких є за що цінувати всім нам, де б ми не народилися в Україні?

Днями до мене зателефонував давній добрий знайомий, Президент Фонду імені Вільгельма Котарбінського Сергій Хлопов. Він розповів мені, що, копирсаючись разом із друзями у архівах, майже випадково наштовхнувся на дуже цікаву історичну  постать. Йдеться про Юрія Котермак-Дрогобича  – видатного  українського вченого – просвітянина, географа, астронома, лікаря, філософа, астролога і мандрівника, чиє справжнє ім’я Юрій Котермак. Дрогобич – це  його друге прізвище, яке збігається з назвою рідного міста Юрія, уродженця Галичини, або ж, як у XV столітті, та й пізніше, часто писали – Руського князівства.

Президент Фонду імені Вільгельма Котарбінського Сергій Хлопов розповів, що він разом із своїми однодумцями переконий : ця людина на сто відсотків заслуговує на те, аби наші сучасники вважали її справжнім героєм України.

Ми вирішили зустрітися, аби подискутувати на цю тему… І ось запланована зустріч, до якої Сергій Хлопов залучив також і відомого лікаря – анестезіолога Валерія Вітебського, відбулася.

Пан Сергій відрекомендував мені Валерія Вітебського, як людину, яка фанатично закохана у історичну спадщину Юрія Котермака-Дрогобича. Адже його є за що шанувати і боготворити!

«Достатньо навести лише два промовисті факти: перед нами – ректор (1481 – 1482 рр.) Болонського університету, одного з найславетніших і найдавніших навчальних закладів Європи того часу! – захоплено розповів Валерій Вітебський  –  Його називали –  «пан магістр Георгіус з Русі»  ще перед обранням на «майже недосяжну» ректорську посаду. Другий факт говорить про те, що Юрій Дрогобич був автором першої написаної українцем друкованої книжки, випущеної в Європі в 1483 році. Ця книга (а надруковали її в Римі, у типографії Еухаріуса Зільбера) носила назву «Прогностична оцінка поточного року магістром Юрієм Дрогобичем з Русі, доктором мистецтв і медицини Болонського університету». Нам, громадянам України, не варто забувати у цій ситуації, що відомий першодрукар   Іван Федоров народився на 37 років пізніше (!!!) від зазначеної дати …»

До слова : один із дослідників цієї історичної постаті (йдеться про Iгоря Сюндюкова) вважає,  що Юрій Котермак-Дрогобич народився приблизно між 1448 та 1452 роками. Він був ровесником одного доленосного для європейської цивілізації винаходу – заснування книгодрукарства Йоганном Гутенбергом та одного з найвідоміших мандрівників у історії людства  Христофора Колумба (1451 року народження). І це глибоко символічно. Адже Юрій Дрогобич жив у дивовижну, виняткову епоху, коли перед мужніми, сміливими, підприємливими та, в кращому сенсі слова, честолюбними людьми відкривалися воістину безмежні обрії і дорога до слави. Хочеш – ставай великим мандрівником або відомим вченим, або уславленим живописцем, або могутнім міністром, або підкорювачем далеких земель Америки з її незліченним золотом. Головне – мати талант і прагнути перемогти, нехтуючи своїм життям, здоров’ям та кар’єрою.

На порталі https://kolokray.com/f/drogobich-yuriy-kotermak.html читаємо ще й таке :

«Народився Юрій Котермак у сім’ї бідного дрогобицького ремісника. Мати померла, коли майбутній ректор і доктор мистецтв та медицини був ще зовсім малим. Доволі рано Юрко втратив і батька. Але жадібне прагнення вчитися і мандрувати не давало йому спокою. Ще підлітком Юрій разом із групою купців здійснив подорож до Криму – через Буковину, молдавські землі, далі морем. А 1469 року наполегливий юнак, який вже добре володів латиною, польською та давньогрецькою мовами, записується до Краківського університету – найближчого до України. Оскільки Юрій не міг сплатити повної суми внеску за навчання, було дозволено знизити оплату.

Краківський університет, як і всі університети того часу, складався з чотирьох факультетів: богословського, юридичного, медичного та артистичного, де вивчали сім «вільних мистецтв» – граматику, логіку, риторику, арифметику, геометрію, музику та філософію. За чотири роки студіювання у Кракові  Юрій Котермак отримує почесний ступінь магістра. А що далі? Подумки молодий магістр мріяв про Італію, а надто про, можливо, найвідоміший тоді навчальний заклад цієї країни – Болонський університет. Щоби втілити у життя свою заповітну мрію, майбутній уславлений вчений пішки (!) подолав відстань від Кракова до Болоньї – через Кошице (Словаччина), Буду (Угорщина), Венецію, Падую. Бо не мав грошей, щоб купити або найняти коней…

15 жовтня 1478 року Юрію Дрогобичу було присвоєно звання «доктора вільних мистецтв» – доктора філософії. Невдовзі молодий доктор уже читав в університеті курс астрономії. Згідно з традиціями того часу, ця наука була якнайтісніше пов’язана з астрологією і Юрій теж вельми швидко опанував мистецтво складати астрологічні прогнози. Водночас він почав відвідувати університетські лекції з медицини, маючи намір за чотири роки здобути звання доктора і в цій галузі. І це було ним здійснено.

А найголовнішим здобутком життя Юрія Дрогобича – «пана Георгіуса з Русі» – стало його обрання 24 березня 1481 року ректором Болонського університету медицини і вільних мистецтв. В історію університету він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі» – Юрій зі Львова.

Дивовижно, але ця ще зовсім молода людина (близько 30 років) здобула своєю освіченістю, відданістю науці й викладацькому хисту такий авторитет у Болоньї, що за Юрія проголосували не лише студенти, а й такі відомі в Італії та за її межами професори, як астроном Джілорамо Манфреді, медик Габріеле Джербі, філософ Несторе Моранді, викладач поезії та риторики Галеотто Марціо…

А потім ще три роки він жив у Неаполі, Феррарі, Римі. Саме у «вічному місті» й була видана його книжка – збірник астрологічних прогнозів на наступний 1483 рік, географічних та медичних наукових відомостей, до речі, цілком достовірних. Є вагомі підстави вважати, що це – перше, випущене в Європі, друковане видання, автором якого був українець. А ще він лікував людей на високому професійному рівні, корегував географічні карти, як міг допомагав бідним і знедоленим.

Помер Юрій Дрогобич у лютому 1494 року у віці близько 45 років. Останні роки недовгого життя Юрія Котермака минули у Кракові, де він був одним із найшанованіших викладачів місцевої alma mater, звідки, власне, і почався його шлях у широке життя й науку.

Серед учнів Юрія був славний польський астроном Микола Коперник. Роботи Дрогобича відомі в багатьох країнах Європи. В його рідному місті Дрогобич встановлено пам’ятник Юрію Котермаку. Поза сумнівом, ця людина заслуговує на вдячну пам’ять нашого народу.»

Ось такою непересічною особистістю був цей видатний українець!

Тому керівники Фонду імені Вільгельма Котарбінського переконані : цю історичну постать варто виводити на більш високу орбіту. Що й вони вже й роблять на державному рівні – методично і послідовно, крок за кроком…

Про що саме йдеться, шанувальник української Історії дізнаються вже найближим часом із публікацій в Інформаційному агентстві УКРПЕС – ІНФО.

Сергій Комісаров, шеф-редактор Інформаційному агентстві УКРПЕС – ІНФО

Фото  – сайт https://kolokray.com

#ФондіменіВільгельмаКотарбінського #ЮрійКотермак_Дрогобич  #історичніпостатіУкраїни #СергійХлопов #ВалерійВітебський #СергійКомісаров  #УКРПЕС_ІНФО

Leave a comment 🗞️ УКРПРЕС-ІНФО 📰

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here