НБУ вперше заговорив про зміни клімату: врожайність в Україні може зрости, але є й мінуси (і їх багато)

Вперше у своєму звіті Національний банку України заговорив про вплив змін клімату на економіку України. Чого саме очікувати українцям?

0
1165

Про це йдеться у липневому інфляційному звіті НБУ.

Регулятор пояснює, що все більше центральних банків країн розглядають можливість враховувати зміни клімату при формуванні монетарної політики. Не хоче відставати і наш Нацбанк.

Для України враховувати вплив клімату дуже важливо, бо країна має великий аграрний сектор — частка сільського господарства в економіці України складає до 10%, а обсяги експорту с/г продукції та продуктів її переробки — 48%. Тобто, майже половина з того, що Україна продає за кордон, виробляється в сільському господарстві.

Зміни клімату напряму впливають на врожайність та якість аграрної продукції. Вплив на країни залежить від їх географічного розташування. Так, у регіонах, близьких до екватора, експерти очікують зниження врожайності пшениці та кукурудзи. Натомість у країнах, які ближчі до плюсів, прогнозують зростання врожайності цих культур, а також цукрового буряку.

Також у країнах другого типу можливе швидше дозрівання культур, ніж є зараз. Це знизить час на визрівання врожаю, але також знизить його поживну цінність.

Чого чекати українцям

З одного боку, тепліший клімат може стати причиною збільшення врожаїв, але ризиків від змін клімату куди більше.

  • попри пришвидшення дозрівання зернових культур, може знизитися їх поживна цінність;
  • зменшення кількості опадів у родючих районах півдня і сходу, де й так доступність води обмежена;
  • збільшення ризиків руйнівних повеней на заході України;
  • зростає ймовірність екстремальних погодних умов, які негативно впливають на врожай — буревії, гради, зливи, посухи, різкі перепади температури

НБУ наголошує на дуже високій залежності українських аграріїв від опадів, бо лише 6% оброблюваних земель мають штучний полив. Тому посухи сильно б’ють по врожайності.

Конкретно в економіці вказані проблеми призведуть до волатильності світових цін — тобто, їх непередбачуваній мінливості через значні коливання попиту і пропозиції. Наприклад, в один сезон врожайність буде високою, пропозиція на ринку великою, тому ціни, відповідно, будуть низькі. Наступного сезону буде посуха і, навпаки, пропозиція на ринку буде значно меншою через неврожай.

читайте також

Посуха в Україні: експерти про пилові бурі, пожежі та про те, що буде з урожаєм

До того ж, російська загроза є й на аграрному фронті — через зміни клімату врожайність може зрости й у конкурентів України на світових ринків, зокрема, у Росії.

Наступна проблема: зменшення попиту на зернові через боротьбу зі змінами клімату. Одна з головних галузей, яка забруднює довкілля парниковими газами, — тваринництво. Зменшення виробництва м’яса, наприклад, через перехід на «штучне м’ясо», може знизити попит на зернові (якими годують тварин).

Що ж робити Україні

В НБУ кажуть, що залишатися конкурентоздатними на світових ринках вітчизняні агровиробники можуть завдяки:

  • вищій продуктивності;
  • близькості портів (тобто, продукцію не треба везти хтозна-куди, аби завантажити на судна);
  • програмам розвитку річкового транспорту й загалом удосконаленню інфраструктури.

З посухами та екстремальними погодними явищами можна боротися:

  • штучною іригацією (тобто, поливати врожай самим, а не чекати дощу);
  • переходом на сорти, виведені для більш посушливого клімату;
  • відновленням/збільшенням площі лісосмуг;
  • створенням водовідводів для запобігання ерозії ґрунтів внаслідок повеней.

Конкретно для себе Нацбанк бачить цілі у розвитку фінансових ринків, особливо ринків страхування та форвардних операцій, аби запобігти негативним ефектам в економіці від зміни клімату.

Свій звіт Нацбанк готував, ґрунтуючись на дослідженні Юлії Пуашундер, науковиці Гарварду, Колумбійського і Принстонського університетів, монографії дослідників Банку Англії, дослідженні Ной Дифенбау зі Стенфордського університету, даних Міжнародної групи ООН з питань зміни клімату, а також Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO).

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here