Ростислав Семенчук – капелан, священик, вчитель української школи і неймовірно світла та спокійна людина. Людина з Богом у душі. З Україною в серці – Олег Володарський

0
148

Молитва за Україну

Господи Ісусе Христе Боже наш, ми згрішили перед Тобою, і праведним Твоїм судом через неправди і беззаконня наші втратили мир і злагоду в Україні нашій. Ти, Господи, бачиш протистояння між владою і народом, Ти бачиш, як злі сили розпалюють ворожнечу і ненависть між людьми, Ти бачиш непримиренність між протидіючими силами. Неправда породила в нас насилля, страждання невинних людей і кров. Ти ж, милостивий Господь, що не до кінця гніваєшся, дивлячись на наші вікові великі страждання, голодомор, гоніння на Церкву, заслання і катування, а ще більше – на велике терпіння нашого народу, бо ми і в стражданнях, і в неволі не втрачали віру в Тебе, єдиного істинного Бога – Ти змилувався над нами і дарував нам свободу і державу. Дякуємо тобі за милосердя Твоє, і припадаючи знову дякуємо за Твою безмежну любов. Ми хоч і грішимо перед Тобою, але ж і Тобі єдиному служимо.

Зглянься на нас, Чоловіколюбний Господи, і не карай нас гнівом Твоїм за наші провини вільні і не вільні, за наше протистояння і нерозумність, за нашу непримиренність, гордість і нетерпеливість один до одного, за наше небажання знаходити порозуміння. Але Ти, Боже наш, бачиш і навернення до тебе народу нашого, його віру і жертовність. Господи Ісусе Христе, Ти сказав: «Без мене не можете робити нічого». Допоможи нам знайти примирення між протидіючими силами. Пошли в наші серця любов один до одного, мир і злагоду, – благає Тебе Церква Твоя.

Владико Многомилостивий, охорони нашу державу від тих, хто зазіхає на її незалежність і хоче розділити її. Господи, збережи нашу Українську державу, як Ти завжди оберігав християнські держави. Господи Боже, Ти керуєш народами і кожною людиною, ти даєш владу і відбираєш її, надихни нашу владу, щоб вона служила тим, хто обрав її, а не своїм інтересам, або невеликій частині суспільства. Навчи людей, особливо тих, що називають себе християнами, не продавати свою совість ні дешево, ні дорого, бо вона буде потрібна їм у житті. Господи, Спасителю наш, дай мудрість нашим народним депутатам, щоби вони приймали справедливі закони на благо народу і кожної людини, і не чинили неправди.

Господи Боже наш, Ти є суддя праведний, пошли суддям нашим благодатну допомогу і пробуди їхню совість, щоби вони не дивились на обличчя, на посади і на гроші, а чинили справедливий суд, щоби люди остаточно не втратили надію на правдивих суддів. Нагадай їм, Господи, що скоро і вони стануть перед Тобою на Твій суд. Господи, напоум наших правоохоронців не застосовувати зброю проти свого народу, проти своїх батьків і матерів, братів і сестер. Навчи також нерозумних людей не спокушувати правоохоронців на насилля.

Господи, Боже наш, сьогодні Україна переживає тяжке випробування. Це наслідок наших гріхів і беззаконь. Не карай нас надмірно, але зглянься на наші немочі, прости нам провини наші і допоможи нам знайти примирення і справедливість, захисти нас від видимих і невидимих ворогів наших, які хочуть поневолити нас, і помилуй народ наш, як Ти помилував ніневітян заради їх покаяння. Бо Твоє є милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас і навіки віків. Амінь.

Капелан, настоятель Храму Святителя Миколая (с. Добринівці Чернівецької обл.) Ієрей Ростислав Семенчук

«Міська культура у нас не розвинулась, сільська деградувала. Коли йдеться про міську культуру, то її формує наявність активної міської громади, яка дбає про привабливість і добробут міста і захищає права його мешканців. Натомість васальна залежність від централізованої влади гальмує, якщо взагалі не унеможливлює щось подібне.

«Сільська культура занепала внаслідок тривалого відчуження від землі й відсутності повноцінної сільської еліти – священика, вчителів, добрих господарів. Не можна назвати елітою священика, який думає про те, як більше зібрати на церкву і перетворити її на цілорічну різдвяну ялинку, а заодно забезпечити себе й своїх дітей коштом тих самих парафіян. Вчителів, які не бажають самі навчатися. Добрих господарів, які їздять на заробітки, щоб вибудувати собі триповерхові палаци й купити дітям дипломи. Не кажучи вже про війта, який наживається на посаді, і не ним керує громада, а він крутить нею як циган сонцем.

Ці люди непогані, просто вони підкоряються Системі».

https://zaxid.net/entropiya_osviti_n1274380

Вже декілька місяців минуло після мого знайомства з отцем Ростиславом. І взявшись сьогодні за написання статті, я із задоволенням згадую цього капелана, священика, вчителя української школи і неймовірно світлу та спокійну людину. Людину з Богом в душі. З Україною в серці. І з неймовірно люблячим ставленням до всього, що пов’язано з нашою Нацією.

В церкві Святої Преподобної Параскеви Сербської, в центрі такого ласкавого та затишного міста Чернівці ми знімали «Сповіді» із буковинськими капеланами. Першим з них був Ростислав Семенчук. Мене неймовірно вразив контраст між його юним віком та мудрістю й усвідомленістю. Він не просто вчитель, а справжній наставник для юних українців.

Шкільний вчитель і священик. Протягом сотень років саме ці дві ланки відіграють надважливу роль у збереженні українства. І сьогодні люди цих, навіть не лише професій, а покликань, продовжують бути тими стовпами, на яких тримається наше суспільство. Та в цій людині я не відчув ані зайвої легкості чи невимушеності, ані тягаря та втоми від згадки про маленьких українців, котрих він навчає.

Отець Ростислав спокійно та виважено підходить до процесу навчання, прагнучи зрозуміти кожного із своїх учнів, намагаючись достукатися до їхніх душ. Він навчає дітей любити Україну і, водночас, сам все глибше закохується у Батьківщину. Такий він, світ Божий. Світ любові та розуміння. Світ тиші та молитви.

Та коли на нашу землю прийшла війна, він, не вагаючись, полишив усе і поїхав на фронт. Він повіз першооснову – Слово Боже туди, де воно було найпотрібніше. Слово, котрим можна молити, благословляти, наставляти та підтримувати. Слово, котре життєво необхідне кожному з нас. Особливо в ті миті, коли душу краять біль, сумніви та розчарування, а ти не маєш навіть мирного неба над головою, до якого можна підвести очі. Саме в такі хвилини нам найпотрібніший той мир в душі, котрий дарує Слово Боже, щира молитва та розмова зі священиком рідної Матінки-Церкви.

Кожен з нас, українців, довіку буде вдячний нашим воїнам, котрі бережуть нашу землю від зовнішнього ворога на фронті, і священикам та капеланам, котрі бережуть наші душі від темряви зневір’я та ненависті, в котру прагнуть занурити Націю поплічники ворога в тилу.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми Капелан, настоятель Храму Святителя Миколая (с. Добринівці Чернівецької обл.) Ієрей Ростислав Семенчук

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here