Чому українці бідні і коли станемо багаті — експертна думка

0
45

Експерти СБ підрахували, що рівень капіталу на одного працівника в Україні залишився на рівні 90-х років минулого століття.


Досить хороші економічні результати, які Україна продемонструвала 2018 року, приховують за собою серйозні проблеми. Якщо їх не вирішити найближчим часом, Україна ще довго залишатиметься аутсайдером порівняно з іншими європейськими країнами. Навіть щоб досягти рівня розвитку Польщі, їй знадобиться 50 років.

Ситуацію, що склалася в країні, виправити важко, але це можливо. Про це йшлося на прес-конференції представників Світового банку (СБ), яка відбулася вчора.

Що не так з українською економікою
За словами виступаючих, непогані результати останніх років пояснюються, зокрема, високими врожаями і цінами на сировинні товари, які експортує Україна. Однак ці показники дуже мінливі. У той же час галузі економіки, де створюються товари з високою доданою вартістю, які могли б перетворити Україну з «сировинного придатка» Європи на конкурентоспроможну державу, практично не розвиваються.

«Зростання стримувало низька кількість основного капіталу і уповільнення темпів його приросту. Якщо протягом двох попередніх років інвестиції в основний капітал зростали, то 2018 року їх кількість зменшилася майже вдвічі. Така ситуація не дозволяє структурно змінити основні сектори української економіки. Тому Україна, як і раніше, залишається переважно експортером сировинних продуктів і залежить від їх ціни на зовнішніх ринках», – розповіла, наприклад, старший економіст Світового банку Анастасія Головач.

Тривожними дзвіночками економіст назвала стабільно низький рівень прямих іноземних інвестицій в економіку і зростаючі видатки споживання.

«Вже четвертий рік поспіль прямі іноземні інвестиції в Україну залишаються на рівні 2% ВВП. Для такої великої країни, як Україна, це мізерний і абсолютно недостатній показник. Минулого року вдалося утримати дефіцит бюджету, але переважно це сталося за рахунок скорочення або недофінансування капітальних витрат.

А це теж негативно впливає на перспективи економічного розвитку України. Водночас поточні витрати бюджету, тобто видатки споживання, зростали високими темпами і сьогодні перевищують 38% ВВП. Якщо порівняти Україну за цим показником із зіставними європейськими країнами, ми тут аутсайдери.

Плюс витрати на оплату праці в державному секторі, тобто в сфері освіти, охорони здоров’я і т.д., зросли з 9% 2016 року до 11% – 2018-го. І це теж показник, за яким Україна є аутсайдером у зіставленні з іншими європейськими країнами. Україна не повинна мати витрати на оплату праці на такому високому рівні», – озвучила Анастасія Головач позицію Світового банку.

Здавалося б, підвищення зарплат має свідчити про те, що економіка знаходиться на підйомі. Однак у представників СБ інші аргументи.

«Два роки поспіль ми бачили значне збільшення мінімальної заробітної плати. Але, оскільки реформи в таких галузях, як освіта та охорона здоров’я, тільки почалися, але ще не завершилися, фонд оплати праці в цих секторах більше залежить від мінімальної зарплати, ніж від якості послуг, які надаються населенню.

Зростання мінімальної зарплати в державному секторі має і ще цілу низку негативних аспектів. 2018 року він збігся з посиленням трудової міграції і збільшенням зарплат в реальному секторі. На перший погляд, це хороші тенденції, які допомагають зменшити бідність. Але, з іншого боку, якщо зростання зарплат занадто високе, відбуваються інфляційні тиски і тиск на зовнішній дефіцит.

На нашу думку, щоб зменшити фіскальні ризики в середньостроковій перспективі, дуже важливо, щоб впровадження цих реформ йшло таким чином, щоб можна було, з одного боку, збільшувати якість послуг, а з іншого – не підвищувати витрати на оплату праці (у відсотку від ВВП. – Авт.)», – пояснила Анастасія Головач. Ще однією негативною тенденцією в СБ вважають зростання дефіциту зовнішньої торгівлі.

«2018 року Україна отримала рекордну кількість надходжень заробітної плати від українців, які працюють за кордоном. Майже 9% ВВП. Але цього було недостатньо, щоб перекрити зростаючий дефіцит зовнішньої торгівлі.

Він теж становив майже 9%. В результаті Україна має збільшення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу до 3,5%. І це дзвіночок, що щось має бути зроблено в цій сфері, оскільки ці показники досить високі. Якщо ми дивимося на показники 2019 року, то зростання дефіциту зовнішньої торгівлі триває. Саме через зростання попиту, який підігрівається високими споживчими витратами», – сказала економіст.

Що потрібно змінити
З огляду на вищесказане, Світовий банк навесні погіршив економічний прогноз щодо України з 2,9 до 2,7% ВВП. Але навіть торішніх 3,3%, за оцінкою СБ, вкрай мало для того, щоб говорити про перспективи наздогнати в економічному розвитку навіть зіставні країни ЄС. Наприклад, щоб домогтися в Україні рівня життя, як сьогодні в Польщі, за оцінкою СБ, такими черепашачими темпами нам доведеться повзти аж 50 років. Рівня життя в Німеччині при нинішніх темпах розвитку економіки ми досягнемо не раніше, ніж через 100 років.

Змінити тенденцію можна, впевнені у Світовому банку. Але для цього потрібно істотно збільшити зростання ВВП, мінімум до 7%, як було в 2000-х. А зробити це можна, за оцінками Світового банку, тільки шляхом залучення прямих іноземних інвестицій, підвищення продуктивності праці і розвитку виробництва.

У Світовому банку підрахували, що продуктивність праці і рівень капіталу в Україні досі низькі. На сьогодні той обсяг праці, який середньостатистичний українець виконує за рік, житель Німеччини виконує за 17 днів. Рівень капіталу на одного працівника залишається на рівні кінця 90-х років минулого століття.

Однак причина – не лінь і не низький рівень знань, а відсутність технологій і сучасних засобів виробництва. На них потрібні гроші, тобто Україна повинна серйозно працювати над тим, щоб істотно збільшитися інвестиції в реальний сектор економіки.
Якими шляхами це реально зробити – озвучила директор СБ у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен.

«Щоб прискорити економічне зростання, Україні потрібен швидкий прогрес в реалізації ключових структурних реформ. Це означає створення ринку земель сільськогосподарського призначення, поділ природних монополій в енергетичному секторі, посилення управління в державних банках, досягнення прогресу в боротьбі з корупцією і забезпечення фінансової стабільності», – сказала вона.

Про це ж йшлося в спеціальній доповіді щодо України, яку презентував Світовий банк.
«Зрозуміло, що стара модель зростання, яка спиралася на успадковані з радянських часів галузі, залежні від дешевих енергетичних ресурсів, експорту сировини і торгівлі тільки з країнами СНД, не забезпечить реалізації прагнень України… Для забезпечення стрімкого, інклюзивного та постійного зростання необхідно буде ліквідувати ключові перешкоди, які заважають реалізації потенціалу розвитку економіки», – йдеться в доповіді.

По-перше, двигунами зростання повинні стати зміни в державній політиці, які сприятимуть підвищенню продуктивності і стимулюванню заощаджень, впевнені в СБ.
По-друге, необхідно підтримка стабільності державних фінансів.

І для цього Україні необхідно продовжувати співпрацю з Міжнародним валютним фондом та іншими зарубіжними фінансовими інституціями, акцентує Світовий банк. Це дозволить, зокрема, розрахуватися за кредитами і уникнути негативного впливу дефіцит рахунку поточних операцій, який очевидно супроводжуватиме відновлення економіки.

«Ми вважаємо критично важливим продовжити співпрацю з МВФ в найближчі три роки», – сказала, зокрема, Сату Кахконен.
Під час прес-конференції прозвучала інформація про те, що восени плануються переговори про нову довгострокову програму МВФ для України.

І, нарешті, третя необхідна умови для швидкого зростання в СБ позначили як «справедливий розподіл дивідендів від економічного зростання в суспільстві шляхом надання рівних можливостей кожному»

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here

5 + 2 =