Не часто Господь дарує зустрічі з такими людьми, як отець Віктор Аврамчук– Олег Володарський

0
14

Поделиться в Facebook

Твитнуть в Twitter

Священика не суди – бійся цього найбільше. Ти не можеш зрозуміти навіть, в якому таїнстві він учасник. Однієї його сльози покаяння, яка впала на Престол, досить, щоб змити всі його гріхи.

Святий Іван Золотоустий

2 січня 2013 богослужіння на сцені Майдану разом зі священнослужителями з інших регіонів України в черговий раз провів ужгородський святий отець Віктор Аврамчук (Українська православна церква Київського патріархату), який зустрічав Новий Рік на головній площі столиці разом із закарпатцями

http://www.mukachevo.net/ru/news/view/86019

Не часто Господь дарує зустрічі з такими спокійними та добрими людьми. Тиша маленької української церкви на території школи наповнена таким необхідним, після тривалої дороги з Києва, спокоєм.

Ми запалили свічки, налаштували апаратуру і я мав намір каятися. Каятися Богу про те, що тут, за тисячу кілометрів від Києва є священник та вчитель, котрий служить своїй нації і несе в собі світло Господнє.

Надважлива місія цього священника в тому, що школярі мають змогу в будь-який час отримати розраду у нього та у Господа. В підлітковому віці будь-яка дрібниця здається глобальною проблемою, саме тому для них надважливо, мати можливість доторкнутися до ікон, особливо сьогодні, коли в країні іде війна.

Ми часто шукаємо шляхи вирішення наших проблем у взаємодії між собою та державою, знов і знов помиляючись в одному – спочатку треба знайти довіру Господа і тільки потім просити у нього щасливого завершення життєвих негараздів. І вкрай необхідно навчати цьому з дитинства.

Я сам батько. А місто «на семи пагорбах», овіяне славою і силою духа Господнього, подарувало мені любов до Бога. І з самого дитинства, з самої колиски мої сини чують мою молитву за них.

Я ніколи і нікому не буду нав’язувати свого бачення. Просто помолюся та промовчу. Тому що життя моє в Господі та з Господом. Всіма своїми перемогами я завдячую Всевишньому. І коли моя найрідніша людина помиляється, я повторюю одні й ті самі слова: «Я молюся за тебе!».

Отець Віктор Аврамчук на іншому кінці нашої країни своєю вірою і прагненнями доводить мені: все, що робить наша нація – не даремно. Всупереч, наперекір, із болем в серці, але в ім’я України!

Я помітив одну особливість наших УКРАЇНСЬКИХ очей. Попри все, в самій своїй глибині вони посміхаються. По-доброму, від усього серця, привітно, щиро та з любов’ю. І скільки ніжності в цих українських очах. Їм би тільки навчитися не вмирати… Та миттєво реагувати на прояви злості.

Я підготую цю публікацію і обов’язково зателефоную священнику Віктору Аврамчуку. Я прагну сповідатися, мене кличуть ікони, кличе до Бога. Там тиша, там душа відчуває небокрай. Саме там твої негаразди стають нікчемними та непотрібними порівняно з горем та бідою, котрі оповили мою таку втомлену і рідну Націю. І в один із днів Господь та Архангели покличуть всіх нас, ми відчуємо в собі той клич…і не зможемо більше так жити. Не зуміємо брехати своїм дітям, відвертатися від старих та хворих…

Ми вийдемо і підемо назустріч Богу. Воля є, але ми так досі і не змогли взяти її собі в самісіньке серце.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми Віктор Аврамчук

[embedded content]

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here